- шаркотіти
- [шаркоут’і/тие]
-коучу/, -коти/ш, -котиемо/, -котиете/; нак. -коти/, -коут'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
шаркотіти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
шаркотіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
шаркотіння — я, с., розм. Дія за знач. шаркотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
шаркотіти — очу/, оти/ш і шаркота/ти, очу/, о/чеш, недок., чим, по чому і без додатка, розм. Підсил. до шаркати … Український тлумачний словник
шаркотати — див. шаркотіти … Український тлумачний словник
човгати — (терти, шкребти по якійсь поверхні, видаючи шарудіння, шерхіт), шаркати, шаркоті[а]ти, шурхати, шурхота[і]ти; шкрьобати (взуттям) … Словник синонімів української мови